14 травня 2026 року відбувся регіональний науково-практичний круглий стіл на тему «Європейські цінності як основа національного права та публічного управління».
Захід був приурочений до Дня науки та Дня Європи в Україні й об’єднав провідних експертів, науковців та практиків для обговорення стратегічних кроків на шляху до членства України в ЄС.
Зустріч пройшла у форматі дискусії, зосередженої на ролі європейських стандартів у реформуванні системи публічного управління та правового поля України, що є важливим в умовах триваючої збройної агресії.
Ключові напрямки дискусії:
1. Верховенство права як засада стійкості держави. Окремий акцент під час заходу було зроблено на концепції правовладдя як ключової європейської цінності. Обговорення, ініційоване Валентиною БОНЯК, стосувалося того, як правові принципи мають трансформуватися в інструменти реального захисту громадян під час надзвичайних правових режимів. Було наголошено, що відповідність національного законодавства цінностям ЄС є не просто формальною вимогою, а умовою виживання та ефективності державних інституцій у кризові періоди.
2. Кадровий потенціал та освіта нового покоління управлінців. Євген БІЛОЗЬОРОВ актуалізував питання підготовки фахівців, здатних працювати в умовах гармонізації українського права з acquis ЄС. У межах цього напряму обговорювалася необхідність впровадження новітніх стандартів правничої та управлінської освіти, які базуються на принципах прозорості, підзвітності та людиноцентричності. Наголошено, що якісна реформа публічного управління неможлива без зміни професійної культури держслужбовців та правників.
3. Трансформація пенітенціарної системи та права людини. Володимир ПЕКАРЧУК представив детальний аналіз еволюції кримінально-виконавчої системи України. Основна увага була приділена переходу від радянської спадщини до скандинавських моделей (Норвегія, Швеція, Данія), де в центрі уваги стоїть гідність людини. Експерт окреслив бар’єри, що гальмують реформи – від нормативних розривів до культурних особливостей кадрового складу, та наголосив на важливості демілітаризації й розвитку інституту пробації.
4. Шлях до ЄС: від Угоди про асоціацію до переговорного процесу. Еден НЕДОГАРСЬКИЙ розкрив архітектуру відносин між Україною та Європейським Союзом. Учасники обговорили: динаміку набуття Україною статусу кандидата та перехід до кластерної методології переговорів; сутність acquis communautaire та масштабне завдання з адаптації національного законодавства, що включає понад 1800 конкретних кроків; досвід сусідніх держав (зокрема Румунії) у подоланні опору системи та створенні незалежних антикорупційних органів.
5. Подолання «розриву в імплементації». Особливу увагу приділили проблемі implementation gap – ситуації, коли прогресивні закони приймаються, але їхнє практичне застосування стикається з труднощами. Учасники зійшлися на думці, що ключем до успіху є не лише зміна текстів законів, а й фінансова та кадрова автономія стратегічних інституцій (таких як Вища рада правосуддя чи Національне антикорупційне бюро України).
Головні висновки та рекомендації:
За результатами роботи та професійного обговорення було сформовано низку стратегічних тез:
- людиноцентричність правової системи: пріоритетність прав і свобод людини у процесі розробки та імплементації нових державних політик;
- судова практика: важливість системного навчання суддів та правників використанню прецедентів Суду ЄС та ЄСПЛ;
- інституційна незалежність: забезпечення реальної автономії органів публічного управління як запорука незворотності європейських реформ;
- цифрова та управлінська трансформація: адаптація публічного управління до вимог сучасної демократії, що базується на відкритості та ефективній комунікації з громадянами.
Захід продемонстрував, що європейська інтеграція – це не лише політичний курс, а щоденна наукова та практична робота над вдосконаленням державних механізмів заради захисту прав кожної людини.